Музика:

Музика існує не тільки на нашій планеті, але й у всьому Всесвіті, слідуючи основним законам природи.

На Землі ми можемо спостерігати, як дельфіни та кити використовують ультразвук для спілкування на своїх унікальних мовах. Подібно до цього, людські мови, яких існує безліч, також базуються на звуках. Ці звуки, що визначаються тоном та інтенсивністю, дозволяють нам виражати себе та розуміти одне одного за допомогою мови та розмови.

Музичні композиції часто містять елемент, який називається гармонія, що робить пісню більш доступною і приємною для прослуховування. Так само, як краса в живописі приваблює погляд, гармонія приваблює слух. Її можна навіть порівняти з послідовністю Фібоначчі, але замість візуальної краси вона відображає слухову красу.

Однак надмірна гармонія іноді може сприйматися як повторювана або навіть нудна. Це підкреслює складність створення музики та різноманітність музичних смаків, які різняться залежно від культури, середовища та особистих звичок.

Музика часто порівнюється з письменництвом; вона відображає нашу особистість і допомагає нам висловити те, що ми хочемо сказати. Як і мова, музика дозволяє людям з різних середовищ і культур знаходити спільну мову. Це є основою музичної терапії, яка може допомогти в спілкуванні тим, хто має труднощі з мовленням або самовираженням.

Музика може виступати універсальною мовою, що дозволяє нам ділитися та обмінюватися ідеями між різними культурами. Її можна слухати, грати, записувати, співати, танцювати під неї або просто насолоджуватися нею. На фізичному рівні музика створюється за допомогою предметів, зазвичай інструментів або людського голосу, які генерують звукові хвилі в повітрі. Це атмосферне явище, подібне до письма чи кулінарії, яке існує навколо нас і яким можна ділитися колективно.

Слухання музики допомагає поліпшити психічний стан; загалом це допомагає уникнути сумного настрою. «Музика приборкує дикунів» — це вислів, який приписують Платону з Давньої Греції і який відображає універсальну мову музики, що пережила історію від початку людства до наших днів.

До речі, чи знали ви, що класична музика є одним із найбагатших музичних жанрів з точки зору складності? Це частково пояснюється кількістю інструментів, які часто можна почути в одному творі, а також великою різноманітністю та варіативністю, що містяться в одній композиції.

Мабуть, саме тому класичну музику можна слухати все життя і ніколи не набридне.

У Відні, Австрія, щороку вранці 1 січня (близько 09–10 ранку за центральноєвропейським часом) проводиться знаменитий Новорічний концерт.

Щороку новий диригент, шанований маестро, очолює Віденський філармонічний оркестр.

Це чудова нагода відзначити як кінець, так і початок року, об’єднуючи людей з усього світу, щоб насолодитися музикою. Концерт транслюється на міжнародному рівні і досягає мільйонів глядачів.

Музика, як і сучасні тенденції, також є мистецтвом, що постійно розвивається.

Усі ми переживаємо в житті моменти, коли відчуваємо себе відірваними від сучасних тенденцій. Часто кажуть, що «тенденції є циклічними». Іноді достатньо просто знову почати слухати радіо, щоб відкрити для себе улюблених виконавців, створити новий «Топ-10» і навіть поділитися плейлистами, подібними до мікстейпів, якими ми обмінювалися з друзями в минулому.

Музика також є окремим світом, з власною енциклопедією та історією. Вона формує величезний масив культурної інформації про виконавців, жанри та еволюцію, нагадуючи генеалогічне дерево, яке простежує розвиток та взаємний вплив музичних стилів у різні періоди історії людства.

Як зазначають вчені: «Не існує повністю надійних методів визначення точної хронології музичних інструментів у різних культурах».

Цікаво, що еволюція інструментів показує як зростання, так і зниження їхньої складності з плином часу. Наприклад, флейти, виготовлені з кістки, які є одними з найдавніших відомих інструментів, були знайдені в період між 43 000 і 67 000 років тому, в епоху неандертальців.

Більшість ранніх інструментів були досить примітивними. Одним з перших складних інструментів, розроблених людьми, був орган, який з’явився приблизно в III столітті до н. е. Можливо, саме тому ми називаємо його «органом», який згодом став центральним елементом музичних традицій у церквах. (Посилання)